Головинська сільська рада
Костопільського району Рівненської області

Історична довідка

 

Головин. Про село Головин існує чимало переказів та легенд. У 15 столітті, в період польсько - литовського панування, князь Свидригайло змушений був зректися великокнязівської влади. Та у його володінні залишилися українські землі на Волині та Поділлі ( з центром у Луцьку).До участі в державному управлінні Свидригайло залучав і місцевих бояр, роздавав їм грамоти та маєтки. Бояри організували на території сучасного села фільваркове господарство, що стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси назва – «головне місце» - Головин.

 

В наш час у селі, яке є центром сільської ради є фельдшерсько - акушерський пункт, будинок культури, загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, публічно - шкільна бібліотека, 5 магазинів, 2 сільськогосподарських підприємства, суб’єкти підприємницької діяльності з обробки каменю та виготовлення пам’ятників.

 

Базальтове . Попередня назва Янова Долина. Згідно переказів, назва місцевості сягає часів короля Яна Казиміра, який  полював у цих місцях, а в долині біля річки Горинь відпочивав. Найбільшого  масштабу забудови набуло у 20-30 роках минулого сторіччя при новоутворених польських Державних Каменоломнях Базальтових.

 По мірі розробок кар’єрів , збільшувалося населення Янової Долини, яке згодом налічувало 1200 чоловік, а поселення стало надсучасним на ті часи селищем, розміщеним на території соснового лісу.

     На початку 50-х років селище було перейменовано Базальтовим, через багаті поклади базальту. Від попередньої назви поселення залишилося тільки видозмінена назва підприємства, яке займається видобутком базальту - ВАТ «Івано - Долинський спецкар’єр».

      В селі є  початкова школа, дитячий садок, 2 магазини, фельдшерсько – акушерський пункт, сільський клуб. Працює ВАТ «Івано – Долинський спецкар’єр», підприємці – фізичні особи, які здійснюють діяльність по обробці каменю. Природною пам’яткою місцевого значення є «Базальтові стовпи».

 

Берестовець . На місці сучасного Берестовця росли берести і берези. Головним промислом чоловіків нібито було добування дьогтю з їхньої кори. Першою писемною згадкою про виникнення цього села є 1580 рік.

    Володарем Берестовця в часи середньовіччя були Степанські та Острозькі князі. Наприкінці 19 ст. поселення належало нащадкам феодалів- поміщиків Знамеровських, а на початку 20 ст. поміщикам Рогалінським та Мадейським.

          В наш час у селі є загальноосвітня школа, дитячий садок, сільська бібліотека, лікарська амбулаторія, 3 магазини. ВАТ «Берестовецький спецкар’єр» спеціалізується на видобуванні базальту, а також підприємці - фізичні особи по обробці каменю.

 

Іваничі. Походження назви «Янкевичі» припадає на другу половину 17 століття. Спочатку воно було поселенням кріпаків, що працювали у феодала польського походження Яна, який жив у селі Підлужне.

        За переказом старожилів, наділ землі Іванич  був переданий внукові а може правнукові Яну. Склалась назва внаслідок праці кріпаків на землях Яна.

        Таким чином  село одержало назву «Янкевичі», яке в 1947 році було перейменовано на село «Іваничі».

       В селі загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, фельдшерсько - акушерський пункт, сільський клуб, з магазини, сільськогосподарське підприємство, підприємці різного виду господарювання.

 

Садки. Вперше поселення згадується за назвою «Кургани» неподалік якого був розташований хутір «Садки». Першими жителями були так звані переселенці із Німеччини. Пізніше село було перейменовано на Садки.

  В селі є магазин, приватне підприємство по виготовленню пам’ятників.